Неспішна прогулянка "не туристичними" вуличками Подолу буде присвячена грецькій громаді старого Києва та місцям її компактного проживання у 17-19 ст. Але "проникнення " Греків у Київ та їх активна діяльність почалися тут дуже-дуже давно...
Саме Поділ лежав на давньому "Шляху із Варяг у Греки", яким прибували не лише товари, а й ідеї (зокрема, грецьке християнство), технології, а також...люди. Про Варягів та їх роль в Київській Русі відомо багато, в от про Греків, вплив яких був не меншим, ми знаємо досить мало. А саме їм Русь завдячує східнохристиянським культурним комплексом (навіть Кирило з Мефодієм родом із Салонік), розквітом архітектури, іконопису, ювелірного мистецтва.
Про це ми поговоримо в відділі Стародруків бібліотеки Ярослама Мудрого, де серед раритетів побачимо "королеву української книги" - Острозьку Біблію, укладену богословами на основі старогрецьких джерел. До речі, само слово "бібліотека" - теж грецького походження. А розташовані фонди Бібліотеки у старовинному Елеваторі Бродський, що нині зберігає хліб духовний.
Друге "пришестя" греків до Києва сталося за Богдана Хмельницького, коли вони, гноблені турками-османами, тікали до дружньої православної країни. Саме на Подолі в садибах польської шляхти, що втекла від козаків, компактно оселяються греки. Вони будують храми, відкривають школи, культивують у Києві шовковицю і виноград. Ну і звичайно, займаються торгівлею, у якій завжди були дуже вправні.
Цілі династії подільських міщан - Гудими, Лакерди, Тернавіоти, Равичі - займали важливі посади в київському магістраті, а греки Пилип Лакерда і Георгій Рибальський навіть обиралися війтами, тодішніми мерами.
Залишили свій слід у житті Києва греки і в імперський період, зокрема, улюбленцем киян був губернатор Іван Фундуклей. Ви, до речі, знали що він грек за походженням?
В ході прогулянкими побачимо споруди грецького монастиря св. Катерини, візантійські форми Успенської церкви, що досі носить грецьку назву Пирогоща, будинок купця-грека Сухоти, останній бастіон самоврядування на Подолі.